Х’юстон — це різнопланове місто. Та попри його різноманітність, воно має свої сталі символічні титули. Це місто — енергетична столиця світу. Тут базується Техаський медичний центр. Він є одним з найбільших медичних комплексів у світі. Та найбільш відомим Х’юстон став завдяки Космічному центру імені Ліндона Джонсона. Центр є серцем пілотованих космічних польотів НАСА. Не дивно, що у космічному центрі було зроблено чимало відкриттів. Саме про них поведемо мову далі на houstoname com.
Місія “Аполлон”
Пілотовані космічні польоти здавна були мрією людини. Та здавалися вони недосяжними. Спростувати це взялися Х’юстонські науковці. Вони під егідою НАСА у 1961 році почали працювати над програмою “Аполлон”. Кінцевою метою проєкту була висадка на Місяць та взяття проб ґрунту із супутника Землі.
Це була не перша космічна програма такого штибу. До цього НАСА розробляли проєкти “Меркурій” і “Джеміні”. Справа була нелегкою. До втілення мрії здійснити керований політ у космос та ще й з людиною на борту пройшло цілих 7 років. Програма стала однією з найдорожчих, які проводилися будь-коли НАСА. Її вартість оцінюється у 25,4 мільярда доларів США в цінах 1973 року. Якщо перерахувати цю суму на ціни 2025 року, то вона становитиме приблизно 182 мільярди доларів. Та здобутки, отримані від місії, були вартими потрачених коштів.
- Перший пілотований політ – 11 жовтня 1968 року (“Аполлон – 7”).
- Перша висадка людини на Місяць – 20 липня 1969 року (“Аполлон – 11”).
- Остання на сьогодні висадка на Місяць – 11 грудня 1972 року (“Аполлон – 17”).
- Програма “Аполлон» була завершена в 1975 році.
Все це стало можливе завдяки титанічній праці багатьох фахівців різних галузей. Більшість з проробленої роботи було проведено саме у Х’юстоні. В результаті програми на Місяці вдалося побувати 6 астронавтам. З поверхні супутника на Землю доставили 382 кілограми зразків місячного ґрунту. Завдяки місії вдалося розробити алгоритми запуску майбутніх космічних човнів. Також були розвинуті технології, необхідні для майбутніх космічних польотів.
Програма “Шатл”
Здійснивши політ у космос та висадившись на Місяць, людство не задовольнило свої амбіції. Вони тільки збільшувалися. Програма “Шаттл” стала однією з найамбітніших космічних ініціатив НАСА. Вона діяла з 1972 по 2011 рік. Головною метою програми було створення багаторазового космічного корабля, здатного здійснювати регулярні польоти на орбіту Землі та повертатися назад. Човен мав доставляти вантажі та космонавтів. У Космічному центрі Х’юстона взялися за цю справу.
На розробку першого шатла пішло майже 10 років. Багаторазовий космічний літак складався з основної частини, паливного бака та двох бічних прискорювачів. 12 квітня 1981 року було здійснено перший успішний запуск шатла “Колумбія”.
Основні факти програми “Шатл”.
- За період програми здійснено 135 польотів.
- Завдяки шатлам відбулося створення МКС та його розвиток.
- Шатли забезпечили запуск та обслуговування телескопа “Габбл”.
- Програма мала дві великі трагедії. У 1986 році шатл “Челленджер” вибухнув одразу після старту. У 2003 році “Колумбія” зруйнувалася при вході в атмосферу.
- За період існування місії було виготовлено 5 шатлів.
- 8 липня 2011 року був запущений шатл “Атлантіс”. Він став останнім космічним човном програми “Шатл”.
Попри великі трагедії, програма “Шаттл” стала основою для подальших космічних досліджень. Завдяки місії вчені-космологи змогли підібрати оптимальні параметри для космічних човнів.
Управління Міжнародною космічною станцією
Відправити астронавтів у космос було значним проривом для людства. Та щоб досліджувати космос, потрібне постійне перебування на орбіті. Для цього 5 космічних агентств зі США, Японії, Європи, Росії та Канади й створили МКС. Будівництво станції почалося у 1998 році та було завершене у 2011 році.
Ось деякі ключові факти про МКС.
- Станція є найбільшим штучним об’єктом на орбіті Землі.
- Вона обертається на висоті приблизно 400 км над поверхнею нашої планети.
- МКС використовується для проведення наукових досліджень у космосі, які неможливо провести на Землі.
- На МКС постійно перебуває екіпаж астронавтів.
Космічна станція є просто незамінною у повноцінному дослідженні космосу. У Х’юстоні розміщена система управління МКС. Саме звідси керуються та узгоджуються усі дії астронавтів. Тут розробляються технології для тривалого перебування людини в космосі, проводяться дослідження, що розширюють наші горизонти розуміння Всесвіту.
Аерокосмічна промисловість
У Х’юстоні працюють понад 350 компаній, які ведуть розробки нових технологій для підкорення космосу. Х’юстонські науковці розробляють системи життєзабезпечення для космічних польотів. Для довготривалого перебування треба продумати все до дрібниць, починаючи від забезпечення космонавтів киснем та їжею, і до приймання душу у стані невагомості. Більшість таких систем плануються та втілюються саме у Космічному центрі Джонсона у Х’юстоні.
Х’юстонські вчені працюють над робототехнікою для космосу. Це важлива сфера дослідження. Щоб не ризикувати астронавтами, для ремонту та проведення досліджень у відкритому космосі залучають роботів.
Щоб отримані дані зберегти та передати у високій якості на Землю, потрібні надійні системи телеметрії. Успішними в цій сфері були розробки дослідників Х’юстона.
Для надійного і безпечного перебування астронавтів у відкритому космосі потрібні міцні та надійні костюми. Розробкою матеріалів для них теж займалися у Х’юстоні. Гордістю Космічного центру стали скафандри. Саме створеними у Х’юстоні скафандрами користуються на МКС.
Цікаво, що розробки у космічній галузі часто стають потрібними й на Землі. Проводячи дослідження та випробовування, часто космічні вчені попутно винаходять корисні речі не тільки для прямих космічних цілей. Вони знаходять застосування в медицині, матеріалознавстві, комунікаціях та інших галузях, покращуючи наше життя тут.
Технології для дослідження Марса
На 20-ті роки XXI століття найперспективнішим об’єктом для дослідження космосу став Марс. Вже запущено кілька роботизованих марсоходів. Вони досліджують нашого сусіда з різних сторін. Та людство хоче й там побувати. Ба більше, розробляються технології для колонізації Марса. У Х’юстоні проводяться дослідження та розробки технологій для таких майбутніх місій.
Космічний човен “Оріон”
Найамбітніший проєкт НАСА, що проводиться у Х’юстоні — розробка космічного човна “Оріон”. Щоб мати змогу здійснювати дослідження глибокого космосу, потрібен новий апарат. Саме з цією метою вже кілька років працюють у Космічному центрі Х’юстона над створенням космічного човна “Оріон”. Він має стати на кшталт міжзоряних апаратів з фантастичних фільмів. І хоча зараз це видається надто нереалістичним, робота над його створенням продовжує вестися.
Не дарма ж у НАСА висить плакат із зображенням бджоли. Під нею підпис: “Аеродинамічне тіло бджоли не пристосоване літати, але добре, що бджола про це не знає”. Для мрій немає горизонтів. А решту — справа техніки та часу. Над цими космічними амбіціями продовжують працювати науковці Х’юстона.
