Сланцевий газ став справжнім відкриттям XXI століття. Про нього знали й до цього, але вважали його видобуток спочатку неможливим, а згодом нерентабельним. З винаходом горизонтального буріння та гідравлічного розриву пластів у нафтовиків з’явилася можливість видобувати цей газ. Сполучені Штати є найбільшим виробником сланцевого газу у світі. Х’юстон теж має частку в досягненнях видобутку сланцевого газу. Далі докладний огляд розвитку цієї галузі на houstoname.com.
Історія розвитку галузі
Х’юстон вважається енергетичною столицею світу. Тому не дивно, що і перші розробки видобутку сланцевого газу у США стосуються саме цього міста. Відлік розвитку цієї галузі варто почати з 1970-х років. Саме в цей час Х’юстонські нафтовики почали вдалі експерименти з гідравлічного розриву пласта. Такий метод видобутку назвали фрекінгом.Тільки за допомогою фрекінгу стало можливим видобуток сланцевого газу.
Та не все одразу склалося вдало. Новий метод не всі нафтові компанії сприйняли позитивно. Більшість воліли залишатися консервативними у плані джерел енергії. Тобто видобувати нафту та природний газ. Таких було більшість. Тому розробка покладів сланцевого газу у промислових масштабах відклалася на довго.
Наступний виток розвитку галузі відбувся у 1990 роках. У цей період відбулося вдосконалення фрекінгу. Нові дослідження та способи одержання сприяли перегляду думки про доцільність видобутку сланцевого газу. У світі почали розглядати газ сланцевих пластів як потенційне джерело енергії.
Сланцева революція
Та справжня “сланцева революція” почалася у 2000-х роках. У США почали активно розвідувати та розробляти родовища з цим газом. Зокрема й у Техасі. Х’юстон став ключовим центром для компаній, що займаються видобутком сланцевого газу. Починаючи з 2007 року, видобуток сланцевого газу в США щороку збільшувався більш ніж на 50%. Така тенденція зберігалася до 2015 року. У світі в цей час відбулося різке падіння цін на енергоресурси. Відповідно і видобуток сланцевого газу зазнав зниження. Відновлення галузі почалося аж у 2020 роках.
Екологічні ризики
Після спаду об’ємів видобутку в середині першого десятиліття XXI століття, до теми сланцевого газу долучилися екологи. Вони почали висвітлювати проблеми, які виникли внаслідок видобування цього виду палива. Річ у тім, що фрекінг чи гідрологічний розрив, завдає значних руйнувань довколишньому середовищу. Цей процес відбувається наступним чином.
- Спочатку буриться вертикальна свердловина, яка досягає сланцевого пласта.
- Потім свердловина повертає горизонтально і прокладається вздовж газоносного сланцю.
- У свердловину під високим тиском закачується суміш води, піску та хімічних реагентів.
- Ця суміш створює тріщини в сланцевому пласті, через які газ може вільно витікати на поверхню.
- Тут його збирають у спеціальні резервуари та транспортують для подальшого оброблювання.
У цьому технологічному процесі є кілька чинників, які не сподобалися екоактивістам. Для видобутку використовують значну кількість води, яку обробляють спеціальними хімікатами. Вона потрапляє після розриву до ґрунтових вод. Відповідно, вона їх забруднює.
Ще один момент, на який звернули екологи. Під час гідрологічного розриву виникає висока ймовірність утворення зсуву підземних пластів. А це часто призводить до землетрусів. Крім цього значна кількість метану викидається у повітря. Метан, потрапляючи у повітря, провокує створення парникового газу. Це також один із негативних моментів газоносного сланцю.
Свої думки, підкріплені статистичними даними, екоактивісти донесли до нафтових компаній. Оскільки до цього активно долучилася преса, то нафтовики були змушені взяти їх до уваги. Коли у 2020 році відновився попит на сланцевий газ, продовження його видобутку був з акцентом на екологічну безпеку.
Позитивні зміни
Та разом з тим, видобуток сланцевого газу для Х’юстона мав багато переваг.
- Економічне зростання.
- Створення тисяч нових робочих місць.
- Збільшення доходів нафтогазових компаній та місцевого бюджету.
- Зменшення залежності США від імпорту енергоносіїв.
- Зниження цін на природний газ.
- Приплив інвестицій та нових мешканців.
Ці чинники значною мірою перекривали всі негативні аспекти. Але і за майбутнє планети, безперечно, варто думати. Тому важливо підходити до продовження видобутку сланцевого газу відповідально і зважено.
Чи вигідно США відмовитися від сланцевого газу?
Якщо коротко, то — ні. Сланцевий газ приніс Сполученим Штатам надприбутки. За допомогою цього виду палива вдалося збільшити стратегічні запаси газу. Для споживачів це дозволило знизити ціни на побутові потреби в паливі. На період 2024 року близько 25% загальної енергії США припадає саме на сланцевий газ. З початком розробок сланцевих родовищ Сполучені Штати стали незалежні від імпорту газу.
Тому економічні вигоди від видобутку цього джерела енергії є надзвичайно високими. Важливо лише мінімізувати екологічні ризики. Для цього треба продовжувати вдосконалювати метод видобутку та дбати про безпеку. Над цим і працюють нафтовидобувні компанії.
