США витратили понад століття на розбудову рибальства світового рівня, що призвело до деяких непередбачуваних наслідків. Нерегульований вилов риби досяг таких масштабів, що в 1874 році Техас обмежив прибережне використання неводів і сітки. Крім того, законодавці заборонили використання отрути для вилову риби. Вперше за свою історію штат втрутився в складну справу регулювання популяції риби. Але вже згодом стало зрозуміло, що обмеження не покращили ситуацію. Водойми перетворилися на рибальську анархію. Докладніше про історію риболовлі Техасу далі на houstoname.
Імпорт риби з Європи
Перші поселенці Техасу будували помешкання переважно вздовж річок, де ловили незліченну кількість риби з безрозсудною ефективністю. Поступово кількість населення зростала, техасці все більше залежали від сома, краппі та інших видів риби, які складали основу раціону мешканців.
У 1870-х до Техасу завезли понад 100 видів риб і молюсків, більше ніж половину привезли державні чи федеральні установи. Імпорт назавжди змінив прісноводну риболовлю штату.
У 1879 році рибний комісар Техасу – абсолютно нова посада – заснував інкубаторій у басейні Бартон-Спрінгс, що в Остіні. Тут почали розводити й вирощувати імпортовану з Європи рибу та продавати її як «німецького коропа». Комісар радо ділився коропами із землевласниками, аби розповсюдити їх у приватних ставках, звідки потім транспортувати до річок штату.
Обмежувальні заходи
У 1879 році в Департаменті парків і дикої природи Техасу з’явився Відділ риболовлі, названий Texas Fish Commission («Техаська рибна комісія»). Головними обов’язками відділу стали захист та управління водними ресурсами штату. Того ж року законодавці розпорядилися побудувати рибопропускні споруди над дамбами, а рибна комісія мала забезпечити виконання закону. Це гідротехнічні споруди, що пропускають або переміщують рибу через дамби до місць нересту – відкладання ікри (яєць) самицями.
У 1881 році для розмноження популярного на той час «німецького коропа» був побудований перший у штаті рибоводний завод Barton Springs. Через чотири роки Texas Fish Commission скасували через опозицію громадськості, яка виступала за посилення законів про захист дичини.
До 1887 року риболовлю в Мексиканській затоці обмежили через ймовірне знищення ікри неводами, а вже в 1895 році була створена Техаська комісія з риби та устриць. Через 2 роки техаські законодавці заборонили використовувати отруту, вапно чи вибухівку для вилову риби в громадських водах, а через 10 років до Комісії з риби та устриць додали Відділ дичини. Його створили за умови, що відділ зможе продавати достатньо ліцензій для оплачування витрат на своє функціонування.
Низка нововведень
У 1911 році Комісія з дичини, риби та устриць управляла черепашками, мергелем (гірською породою) і піском, а в 1913 році завдяки продажу черепашок і піску в Далласі змогли побудувати новий рибний завод.
У 1919 році весь штат патрулювали тільки 6 мисливських наглядачів, а асигнування на вирощування устриць становили 15 000 доларів. У середині 1920-х років з’явився ще один державний риборозплідник, а за наступні 25 років було побудовано ще 10, які обслуговували як прісну, так і морську воду.
У 1937 році до Комісії додали Прибережний відділ. У 1948-му в місті Рокпорті відкрили морську лабораторію. Через 5 років у штаті вперше перемістили морських риб із солоної в прісну воду.
У 1957 році морські рибалки вперше отримали ліцензію. Плата за риболовлю тоді становила 2,15 долара. Тоді ж було розпочато загальнодержавне дослідження якості води для боротьби із забрудненням, а через рік у місті Порт-Аранзасі створили штучний риф для луціанів (окунеподібні риби).
У 1959 році в Техасі прийняли закон «Про збереження креветок», а наступного року морську рибу успішно пересадили з Мексиканської затоки у водосховище Імперіал, що в окрузі Пекос.
Нові види риб
У 1961 році в Техасі створили Комісію з дичини та риби, яка складалася з 9-ти членів, виконавчого секретаря, штату в Остіні та 5-ти регіональних штаб-квартир. Через два роки Раду парків Техасу об’єднали з цією Комісією, аби сформувати Департамент парків і дикої природи Техасу із комісією з 3-х членів. У 1968 році законодавча влада заснувала Програму маркетингу морепродуктів, щоб інформувати споживачів про морепродукти штату.
У 1970-х стався найвідоміший прорив у програмі розведення техаської риби – до штату завезли флоридського великоротого окуня, який вражає своїми розмірами. Прибуття цього виду пришвидшило місцеву популяцію окуня до приголомшливого ефекту: у 1986–1992 роках в озері Форк виловили 6 флоридських великоротих окунів – рекорд за 60 років. З того часу Департамент парків і дикої природи Техасу щороку привозив флоридських окунів, хоча й вилов бажав кращого. Причина криється в природних особливостях штату: флоридському окуню потрібно багато років, щоб адаптуватися до теплих зим сонячного штату.
Загалом, флоридський окунь поширений не лише у Флориді, а й прибережних річкових системах південного сходу США. Рибу можна зустріти у великих озерах, річках і водосховищах, а також болотах, ставках і басейнах струмків.
Вже до початку 1970-х у Техасі вирощували червоного й чорного барабанів, атлантичного горбуля (Micropogonias undulatus), камбалу та крапчасту форель. У 1973 році вдалося вивести 150 000 особин крапчастої форелі в місті Браунсвиллі.
У 1970-х риборозплідники почали також випускати у водні шляхи штату окуня малоротого, що походить із середнього заходу Північної Америки й легко розмножується з гваделупським окунем (Мicropterus treculii) – рідкісною рибою Техасу. Така програма ледь не знищила гваделупського окуня. На щастя, у 1973 році співробітники Департаменту парків і дикої природи Техасу виловили кілька тисяч гваделупського окуня та випустили риб у регіоні Texas Hill Country, де окунь ніколи раніше не зустрічався. Нащадки цих риб стали останньою самодостатньою популяцією чистого гваделупського окуня в усьому Техасі.
Що цікаво, найчастіше гваделупський окунь зустрічається в струмках і водоймах, риба використовує великі камені й кипариси як прихисток. Молоді особини водяться у швидкоплинній воді, але починають переходити на більш глибоку, помірну течію до кінця свого першого року.
У 1974 році дослідники лабораторії Порт-Аранзасу змогли вперше успішно розмножити червоного окуня в неволі. Того ж року було розпочато перше державне обстеження вилову морської риби. Законодавці ухвалили жорсткі правила днопоглиблення, після чого штат розпочав дослідження способів захисту затоки.
У 1974 році Департамент парків і дикої природи Техасу розширив свої зусилля в обстеженні прибережних рекреаційних рибальських зон для оцінювання улову, видів та розмірів риб, знарядь лову, використовуваних наживок тощо. Через рік Департамент розпочав безперервне загальнобережне оцінювання риби на основі програми випадкового відбору та роботу над стандартизацією програм моніторингу для вивчення риби, креветок, синіх крабів та устриць. Ці дослідження потім були використані під час заходів, спрямованих на зупинення скорочення червоного барабана, крапчастої морської форелі та устриць.