Ера електрики для Х’юстона почалася у 1882 році. Саме з цього часу у місті почали працювати над створенням електростанції. Звичайно, і до цього часу жителі міста бачили електричне світло. Але це були поодинокі випадки. Джерелом живлення були системи електропостачання, що генерувалися паровими двигунами. Потужності таких агрегатів були доволі обмеженими. Згодом, коли попит на електроенергію зріс, компанії почали інвестувати в розширення та модернізацію електричних мереж, що стало основою для подальшого розвитку електричної інфраструктури в Х’юстоні та околицях. Далі на houstoname.
Початок енергонезалежності
Х’юстон і Нью-Йорк стали першими містами США в яких побудували електростанції. У 1882 році місто Х’юстон вже було доволі економічно розвиненим. Швидкі темпи розвитку та збільшення кількості жителів змушували шукати нові джерела для такої потрібної електроенергії. Влада та підприємці міста при зустрічах говорили про необхідність електрифікації. З їхньої ініціативи у цьому ж році було засновано організацію Houston Electric Light Co. Влада Х’юстона радо надала франшизу на зведення та розвиток електростанції.
Та одна справа домовитися на словах, інша — втілити задум у життя. Електрична енергія була найкращим джерелом у порівнянні з іншими відомими на той час. Про ефективність та користь її вже переконалися не тільки підприємці, а й прості жителі Х’юстона. Освітлення в темну пору доби вулиць не тільки сприяло комфорту, але й в рази зменшувала кримінальні злочини. Однак новий вид енергії тільки впроваджувався. Тож Х’юстон постав перед дилемою. З чого виробляти електрику: з пари, нафти, природного газу, вугілля чи використовувати енергію води. На розв’язання цього питання пішло майже ціле десятиліття. Та першим способом генерування енергії стала гідроелектростанція.
Ажіотаж на нову енергію
У 1883 році в Галвестоні, що неподалік від Х’юстона, була збудована перша електростанція на річці Буффало-Байу. Спочатку вона виробляла невелику кількість електричної енергії. Її використовували для освітлення вулиць. Містяни побачили перевагу від цього. Адже на відміну від гасового освітлення, яке часто спричиняло пожежі цілих кварталів, електричне світло було яскравіше та безпечніше. Тож не дивно, що багато містян хотіли мати таке освітлення у своїх оселях. Попит був більший, ніж могла генерувати гідроелектростанція. Компанія Houston Electric Light Co займалася пошуком можливості збільшення виробництва електроенергії.
На щастя, модна тенденція на електричку торкнулася всього світу. Тож всі світлі уми світу були залучені до справи. Удосконалювалися механізми для вироблення енергії, урізноманітнювалися способи її отримання. Власники Х’юстонської електричної компанії тримали руку на пульсі всіх новинок галузі. Вони вже побачили великий фінансовий зиск від нового джерела енергії. Тож корпорація не жаліла сил і фінансів для розширення потужностей. Охочих отримати світло також з кожним роком збільшувалося в геометричній прогресії. У самому Х’юстоні електростанція з’явилася у 1892 році.
XX століття: прорив у енергетиці
Початок нового століття став ерою електроенергії. Вона шаленими темпами розвивалася скрізь. Зі зростанням населення Х’юстона та значним збільшенням потреб в електроенергії, електростанція Х’юстона постійно розширювалася та модернізувалася. Х’юстонська електрична компанія була перейменована на Houston Electric Light & Power. Вона міцно закріпила свою позицію на ринку, ставши на довгі десятиліття монополістом галузі.
На початку 30-х років були винайдені турбінні генератори. Вони суттєво збільшували об’єми виробленої електроенергії. Освітлені вулиці, нові види електроприладів, що покращували побут, та розвиток телебачення стали невіддільною частиною жителів Х’юстона. Це створювало ще не бачений до цього часу затишок і комфорт в оселях простих жителів Х’юстона. Все це стало можливим завдяки електроенергії.
Разом з тим, у цей час починаються перші протести, що були пов’язані з екологією. Промислове виробництво електрики не могло не вплинути на навколишнє середовище. Вплив цей був здебільшого негативний. Тож екоактивісти вже в той час передбачали наслідки. Тому акції протесту були не поодинокими. Та влада Х’юстона і самі жителі звикли до комфорту, що давала їм нова енергія. Тому такі протести та пікети, як правило, закінчувалися нічим.
Енергетична криза 70-х років
Ідилію порушила, як не дивно, війна в Ізраїлі. Саме “Війна Судного дня” змусила ОПЕК запровадити ембарго на постачання нафти до США. Це призвело до значного підвищення цін на нафту та енергоресурси. Не оминула криза і Х’юстон. Вартість споживання електроенергії зросла також в рази. Це спричинило перебої з електрикою. Особливо негативно ситуація вплинула на промисловість.
Нестабільність постачання електроенергії створювала проблеми також для населення. Люди настільки звикли до затишку та комфорту, які дарувала електрика, що таке порушення звичного укладу життя їх не влаштовувало. Жителі американських міст почали масові протести. Така ситуація не влаштовувала і компанії, що володіли ресурсами для генерації електроенергії. Та швидко розв’язати новостворену проблему не було під силу нікому.
Вихід з кризи був довготривалим та болісним. Окрім значного підвищення плати за спожиту електроенергію, було впроваджено обмеження. Навіть практикували відключення світла. Та окрім негативних чинників енергетичної кризи, були й позитивні зміни. Компанії почали активно шукати альтернативні джерела енергії, щоб зменшити залежність від нафти. Збільшилося використання природного газу та вугілля. Активніше почалася розробка та впровадження ядерної енергії. Розпочався розвиток відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, хоча вони ще не відігравали значної ролі.
Одноосібне лідерство
Електростанція Х’юстона весь час залишалася одноосібним постачальником електрики для міста. Тільки у 1999 році у законодавство внесли антимонопольні зміни, що дозволили зайти на ринок іншим компаніям. Жителі Х’юстона з того часу мали право обирати постачальника послуг. Разом із законом і власник електростанції теж зазнав змін. Компанія Houston Electric Light & Power була розділена на кілька дрібніших.
За столітню історію свого існування роль електростанції для становлення та розвитку Х’юстона неможливо переоцінити. Ось тільки кілька фактів.
- На піку свого розвитку електростанція могла генерувати декілька десятків тисяч кВт електроенергії.
- Завдяки електрифікації, населення Х’юстона зросло з приблизно 30 000 осіб у 1900 році до понад 500 000 у 1950 році.
- На період 2025 року електрику зі станції продовжують отримувати провідні підприємства міста та майже 2 мільйони жителів Х’юстона.
- Власники електростанції були першими в регіоні, хто почав розробляти альтернативні джерела енергії.
- Електростанція є одним з найбільших платників податків у регіоні.
Попри наявність у місті інших компаній, які генерують електроенергію, Х’юстонська електростанція стала першою ластівкою цієї сфери. Вона стала символом стабільного розвитку регіону та еталоном добробуту жителів.
