Техас лідирує в США за кількістю міст-привидів, тобто залишених мешканцями населених пунктів. Однак небагато з них були настільки великими, як корпоративне місто Тербер (на захід від міста Форт-Ворта), де проживало 10 000 людей. Тербер славився бурхливою вугільною, цегельною і нафтовою промисловістю від 1886 року, коли Вільям Віппл Джонсон і Харві Джонсон вирубали шахту бітумінозного вугілля, і до 1940-го, коли Тербер опустів. Про одного з найбільших виробників тогочасного Техасу читайте далі на houstoname.
Перше закрите торгівельне місто
Як вже було зазначено, видобуток бітумінозного вугілля розпочався в Тербері в 1886 році під керівництвом братів Джонсонів. Через два роки бізнес викупив шотландський скотар Роберт Д. Хантер, який побачив вигідну можливість у цій копалині. Залізниця Texas and Pacific Railway, що пролягала на захід від Форт-Ворту, потребувала вугілля для роботи своїх потягів.
Придбавши вугільні родовища братів Джонсонів, Хантер заснував Texas and Pacific Coal Company для видобутку бітумінозного вугілля та продажу його залізниці й іншим клієнтам. Бітумінозне вугілля – клас вугілля з виходом летких речовин, вуглецю та кисню; має високу теплотворну здатність та домішки сірки.
Тоді в США вже було багато профспілок, тож шахти Тербера привабили профспілкових організаторів. Лицарі праці розпочали страйк якраз перед тим, як брати Джонсони розпродали свою власність у 1888 році. Аби контролювати шахтарів, Texas and Pacific Coal Company побудувала для робітників окрему громаду.
Тербер міг похвалитися церквами, школами, парками, потужними спортивними командами, льодовою фабрикою, електростанцією, оперним театром на 650 місць, готелем на 200 номерів і єдиною публічною бібліотекою в окрузі Ерат. Тербер радше нагадував пенсільванський Піттсбурґ чи Клівленд (Огайо), аніж великі техаські міста.
Компанія наймала шахтарів на власних умовах, за винятком профспілкових активістів. Через відносну ізольованість шахт робітників запрошували здалеку, насамперед з Італії, Польщі, Великої Британії та Ірландії.
У 1899 році спритний і освічений інженер із Вірджинії Вільям Нокс Гордон став віцепрезидентом і менеджером вугільної компанії Texas and Pacific Coal Company, якій, власне, належало місто Тербер. Гордон та новий президент компанії Едгар Л. Марстон із Нью-Йорка відмовилися від антипрофспілкової політики Хантера. У 1903 році тутешні гірничодобувні підприємства об’єднали в одну профспілку. Тербер став першим повністю закритим торговельним містом у США.
Свого часу Тербер міг мати найбільшу кількість профспілок в Америці, адже його мешканці або працювали в Texas and Pacific Coal Company, або ж були теслярами, м’ясниками, клерками чи барменами, тобто представниками профспілкових професій.
Виробництво цегли
У 1897 році працівники компанії, розуміючи, що володіють невичерпними запасами сланцю в Тербері, надіслали його зразки для аналізу виробникам цегли в місто Сент-Луїс (Міссурі).
Коли вони отримали схвалення від експертів, заснували в Тербері Green and Hunter Brick Company. У місті виготовляли 80 000 цеглин щодня, насамперед – для дорожнього покриття. Тротуарну терберську цеглу використовували у Форт-Ворті, Далласі, Х’юстоні, Ґалвестоні, Бомонті та інших південних американських містах. Наприклад, з неї побудували далласький оперний театр Dallas Opera House, залізничний вокзал Texas and Pacific Railway та банк First National Bank у Форт-Ворті.
Спочатку робітники викопували сланець із пагорба, що примикав до печей. У 1903 році компанія проклала залізничну колію від цегельного заводу до багатшого сланцевого родовища на північ від печей. Перевозили цеглу електричними локомотивами, поки в 1920-х роках не почали використовувати двигуни на бензині. Незабаром після Першої світової війни завод із виробництва будівельної цегли згорів, і компанія зосередилася на виробництві цегли тротуарної.
Перехід на нафту, страйки й занепад
У першій чверті ХХ століття залізниці перейшли з вугілля на нафту як паливо для парових локомотивів, тому ринок бітумінозного вугілля, видобутого шахтарями Тербера, ослаб. Економічні зміни означали кінець для промислових підприємств цього міста.
Розуміючи, що вугілля не може продовжувати конкурувати з іншими видами палива, особливо нафтою, Вільям Нокс Гордон почав шукати нафту в районі навколо Тербера. Ще в 1915 році він виявив нафтову свердловину на захід від міста Строна, однак вона не давала бажаних результатів. Згодом Гордон отримав лист із Нью-Йорка про те, що компанії необхідно знизити вартість видобутку вугілля та збільшити видобуток нафти.
Переконавшись, що на заході Техасу є нафта, Гордон використав свої геологічні знання для продовження пошуків. Професійні геологи не могли знайти нових свердловин, однак наполегливий Гордон не здавався. Згодом у техаському місті Рейнджері вибурили першу свердловину з природним газом, що тоді не мав цінності на ринку, але вказував на наявність нафти. У 1917 році вибурили другу свердловину в Рейнджері – справжній фонтан нафти. Через рік Texas and Pacific Coal Company змінила назву на Texas Pacific Coal and Oil Company. У 1923 році компанія перенесла свою штаб-квартиру з Нью-Йорка до Тербера, щоби бути ближче до фізичних операцій.
Після того, як компанія не змогла задовольнити вимоги щодо підвищення зарплати, профспілкові працівники організували страйк у 1921 році. Компанія продовжувала видобувати вугілля в обмежених кількостях, поки остаточно не закрила шахти в 1926 році. Крім того, штат почав використовувати штучний асфальт на масляній основі як матеріал для покриття, який набагато дешевший за тротуарну цеглу, а тому, ринок цегли також занепав. У 1929 році в США почалася «Велика депресія», а через рік цегельні печі закрили.
Дохід від нафти не зміг врятувати Тербер. У 1933 році Texas Pacific Coal and Oil Company перенесла свої офіси до Форт-Ворта, а через два роки – закрила комісійні магазини. У 1936-му всі житлові споруди міста закрили: деякі будинки продали, інші – знесли.
Визначні пам’ятки
Місто Тербер внесене до Національного реєстру історичних місць. Серед відомих пам’яток міста-привиду – міське кладовище з понад тисячею могил, відреставрована католицька церква Святої Варвари, відреставрований і омебльований будинок шахтаря.
З 20-ї автомагістралі можна побачити історичну димову трубу Тербера. Також тут є Техаський центр промислової історії імені В. К. Гордона, історичний музей та історичний ресторан Smokestack Restaurant, а крім того, ресторан New York Hill, побудований на місці колишньої єпископальної церкви на вершині пагорба Нью-Йорк-Хілл. Можна також побачити гору Steamshovel Mountain, де колись добували червону цеглу.
Постійні виставки в Центрі Гордона присвячені життю, роботі та розвагам Тербера. Водночас він займається дослідженням інших аспектів промислового життя Техасу.
Музей має що запропонувати представникам різних вікових груп. Яскраві прояви життя в Тербері зацікавлять молодших відвідувачів, у той час як детальні розповіді про історію міста – старших гостей. Там же розміщений похмурий експонат із зображенням шахтаря, який відколює кам’яне вугілля.