До прибуття європейців основними культурами Північної Америки були кукурудза, боби та кабачки, а також помідори, ірландська картопля, перець чилі, ямс, арахіс і гарбуз. Іспанські колоністи привезли до США і Техасу зокрема пшеницю, овес, ячмінь, цибулю, горох, кавун та свійських тварин. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століть у сільському господарстві штату почали впроваджувати технології, привезені з Європи, Азії та Африки. Докладніше про аграрний розвиток Техасу читайте далі на houstoname.
Від збиральництва до тваринництва
Коли більшу частину Техасу населяли кочові групи мисливців і збиральників, передове сільське господарство розвивалося насамперед серед індіанців Кеддо на сході штату та в культурах пуебло – на заході. Переважно вони вирощували кукурудзу, боби й кабачки. Поля для посіву готували методом спалювання, землю обробляли дерев’яними сапами, камінням і загостреними палицями. Пуебло також вирощували бавовну для волокна й практикували зрошення.
Після заселення Техасу іспанцями тут почало розвиватися тваринництво. Розводили насамперед велику рогату худобу, овець, кіз і свиней. Сільське господарство здебільшого обмежувалося невеликими садовими ділянками поруч із поселеннями. Упродовж наступного століття скотарство й землеробство лише трохи розвинулися в Техасі, де домінували команчі, апачі та інші кочові племена.
Експортер бавовни й худоби
Після здобуття незалежності від Іспанії в 1821 році Мексика, до складу якої тоді входив Техас, заохочувала поселенців прибувати до своїх величезних провінцій на північ від річки Ріо-Гранде. Поселенці отримували певну ділянку землі для випасу худоби та робочу силу. Тоді американці запровадили рабовласництво на бавовняних плантаціях. Великий приплив англо-американців призвів до Техаського повстання, а в березні 1836 року – незалежності Техасу від Мексики.
У період між 1836 роком і Громадянською війною значно розширилася система плантацій штату, зросла кількість невеликих сімейних господарств та великої рогатої худоби. Виробництво бавовни збільшилося з 58 000 тюків у 1850 році до понад 431 000 тюків у 1860-му. За той же період зросла кількість рабів із 58 161 до 182 566 осіб. Експортували насамперед бавовну й велику рогату худобу.
На фермах і плантаціях для оранки переважно використовували волів, іноді ще коней або мулів (міжвидовий гібрид від схрещення коня та віслюка). Плуги виготовляли на місці, або, за наявності грошей, імпортували їх через Новий Орлеан і Ґалвестон.
Після Громадянської війни поширилася система оренди. Орендодавці укладали з орендарями контракти на оброблення невеликої ділянки землі. Орендарі вирощували врожай, а орендодавці отримували частину доходу від його продажу за надану землю, інструменти й житло.
До 1900 року в Техасі вже налічувалося 350 000 ферм. Домінували виробництво великої рогатої худоби та бавовни, однак популярністю користувалися і пшениця, рис, сорго, сіно та молочні продукти.
Механізація і модернізація
У 1876 році поблизу міста Браяна відкрили Техаський сільськогосподарський і механічний коледж (пізніше Техаський університет A&M). Коледж спонсорував навчальні фермерські інститути по всьому штату, організовував конгрес техаських фермерів. Науково-дослідницька діяльність сприяла вдосконаленню технологій вирощування, покращенню сортів рослин, механізації сільського господарства, а отже, кращим урожаям і збільшенню посівних площ.
Після Громадянської війни падіння цін і високі кредитні та транспортні витрати прискорили організацію фермерів у кооперативи. У 1872 році в окрузі Лампасас з’явився Альянс фермерів Техасу. У 1887 році внаслідок злиття цього Альянсу, а також Союзу фермерів Луїзіани був створений Національний альянс фермерів та Промисловий союз Америки.
Пшениця була основним експортним товаром до 1900 року. У 1908-му у штаті започаткували виробництво цитрусових. Крім того, вирощували тут цибулю, капусту, салат, моркву, буряк і шпинат. У 1920-ті швидка урбанізація в США і початок Першої світової війни збільшили попит на сільськогосподарські товари.
Коли техаські вчені адаптували сорти бавовни до рівнинного середовища, то для її посіву, а також вирощення озимої пшениці почали впроваджувати використання трактора, одностороннього дискового плуга та комбайна.
Попит на сільськогосподарську продукцію під час Другої світової війни поліпшив економічну ситуацію для техаських фермерів, а це створило основу для модернізації сільськогосподарської системи штату. Важливий крок на шляху до трансформації фермерського життя Техасу відбувся завдяки посиленню механізації. Хоча парові трактори з’явилися ще на рубежі ХІХ–ХХ століть, а бензинові – перед Першою світовою війною, мули та коні залишалися звичним джерелом енергії аж до 1940-х років.
Після війни фермери почали користуватися швидкісними плугами, ротаційними й тандемними боронами, зерновими сівалками та іншими знаряддями. Змінили сільське господарство й інновації в збиральній техніці. Машини для збирання сіна, шпинату, картоплі, бобів, цукрових буряків, горіхів, арахісу тощо значно скоротили потреби в робочій силі.
У 1940-х проривом у виробництві став продаж механічних бавовнозбиральних комбайнів. Приблизно тоді ж інженери вирішили технічні проблеми з обладнанням для збирання врожаю, а вчені розробили нові сорти бавовни та гербіциди та дефоліанти, які знищили значну частину бур’янів. До кінця 1960-х років виробництво бавовни майже повністю механізували. До 1990-х років більшу частину техаської бавовни збирали й обробляли машинами.
Вирощування рослини сорго дало поштовх до розвитку відгодівлі худоби. На початку 1970-х років щорічно продавалося більше трьох мільйонів голів. Техас став лідером у виробництві відгодованої худоби в країні. Це також стимулювало відродження кукурудзи як важливого товару в штаті.
Низка викликів
Після зближення технологічних, наукових, економічних і політичних факторів у сільськогосподарській системі Техасу домінували великі комерційні ферми й ранчо. Через значні витрати на хімікати та вдосконалені сорти насіння багато фермерів виявили, що витрати перевищують можливості, тому залишили професію. З 1945 до 1990 року чисельність фермерських господарств скоротилася з 1,52 мільйона до приблизно 245 000. Спосіб життя техаських фермерських сімей також змінився після Другої світової війни. Коли до сільських кооперативів провели електрику, фермери почали користуватися тими ж побутовими зручностями, що й містяни.
Впливали на зниження доходу фермерів і екологічні чи кліматичні проблеми. Посіви страждали від бездощів’я, хвороб і комах. Власники господарств відчували безнадійність, коли їхні врожаї знищував град чи мороз. Крім того, на агробізнес негативно вплинуло швидке зростання цін на природний газ у 1970-х роках, що змусило виробників зрошуваної бавовни скоротити посівні площі.
Аби покращити ситуацію, було вжито чимало заходів: у штаті організували райони, що зберігали воду; запровадили техніку мінімального обробітку ґрунту та встановили більш ефективне обладнання, як-от центральний спринклер підземного поливу.
Попри всі ці проблеми, наприкінці ХХ століття сільське господарство Техасу залишалося життєво важливою галуззю як у штаті, так і в країні. До 1990-х років грошові надходження від рослинництва та тваринництва продовжували зростати. Техас став одним із провідних сільськогосподарських штатів.