Сміття у Х’юстоні, як і для більшості міст світу, є нагальною і болючою проблемою. Вона потребує вирішення вже давно. Та людство серйозно почало задумуватися над цим відносно недавно. За статистикою, у 2023 році у Х’юстоні перероблювання сміття становило лише 18% від всього об’єму. Це дуже мало, адже решту міські служби змушені були вивезти на сміттєві полігони. Якась частина була спалена. Та складність розв’язання цього питання з кожним роком тільки ускладнюється. Які перспективи для утилізації та переробляння сміття у Х’юстоні розбиратимемося далі на houstoname.
Проблема зі сміттям
Відділ управління твердими відходами у Х’юстоні наводить такі дані за 2023 рік. Понад 500 тисяч тонн сміття викидають жителі міста. Тільки 90 тисяч тонн відходів сортується і переробляється. І це найкращий показник за всі попередні роки. Покращення ситуації зі сміттям пов’язана з просвітницькою роботою. Багато містян усвідомили шкоду від бездумного поводження з відходами. Нікому не хочеться жити на суцільному смітнику. Однак це лише початок, адже цифри, що наведені вище, свідчать про недостатнє розуміння проблеми. За словами керівника управління твердими відходами, Х’юстон тільки став на шлях до переробляння сміття. Роботи ще багато та початок покладений. У місті створений поки що єдиний завод із сортування відходів.
Перспективний план розвитку сміттєперероблення
Не всі відходи підлягають перероблюванню. Тому уявляти майбутнє без сміття не варто. Воно завжди буде, доки існуватиме людство. Але відповідально ставитися до цієї проблеми треба абсолютно всім. Починати варто від виробників будь-якої продукції. Вони мають переглянути матеріали для пакування своєї продукції. До прикладу, навіть не кожен пластик підлягає для вторинного перероблення. Тож це перший крок для зменшення відходів.
Наступним кроком має бути відповідальне ставлення до проблеми з боку Х’юстонської влади. Вони першим ділом мають вести просвітницьку роботу з усіма верствами населення. Культура відповідального споживання має стати звичним явищем для всіх х’юстонців. Для відповідальних жителів ввести систему заохочень. Для порушників навпаки — впровадити систему штрафів.
Далі треба забезпечити пункти для здачі сміття. Їх потрібно обладнати у потрібній кількості. Вчасно забирати накопичені відходи. Також слід продумати та розробити заводи з перероблювання. Наразі у Х’юстоні функціонує тільки один повноцінний завод такого типу. Продумати систему утилізації сміття, що не придатне для перероблювання. Цей процес треба зробити так, щоб він мінімізував шкоду для навколишнього середовища.
Нарешті, кожен житель міста повинен зрозуміти масштаби проблеми та докладати зусиль до зменшення особистих відходів.
Як відбувається процес сортування
За словами керівника управління твердими відходами у Х’юстоні, у 2025 році у місті діє тільки один завод із сортування сміття. До нього потрапляють всі відходи із зелених смітників Х’юстона. Попри те, що на всіх інформаційних стендах повідомляється про типи сміття, містяни свідомо чи не свідомо, але викидають все: від простирадл до велосипедів. 37% всього, що викидається х’юстонцями, є дійсно сміттям, що не придатне для перероблювання. Він також зазначив, що на цей час приймається для вторинного переробляння тільки 4 види сміття: папір, пластик, скло та бляшанки. Та на завод потрапляє все з контейнерів. Часто у цім мотлосі є багато проблемних речей. Наш гід згадує про садові шланги, трупи тварин та навіть одного разу трапилася гвинтівка AR-15.
Первинне відсортовування
Після збору сміття доправляється на завод, що на північному сході Х’юстона. Ним керує FCC Environmental Services. Далі вантажівки розвантажують у спеціальний бункер. З нього відходи конвеєром потрапляють у велику залу. Тут працівники сортують сміття. Спершу відбирають три основні категорії непридатних для перероблювання предметів. До них відносяться об’ємні метали на кшталт деталей двигунів, шинні диски чи велосипедні рами. До другої категорії належать жорсткі пластики. З них виготовляють такі речі як відра та кошики для білизни. Третіми є “заплутані речі”. Це може бути щось, що зв’язане і заплутане, на кшталт вимірювальної стрічки, гірлянд чи мережевих подовжувачів. Конвеєрна стрічка проходить зі швидкістю 45 миль за годину. Працівники з усмішкою повідомляють, що від цієї круговерті та запахів, які не вельми приємні, паморочиться у голові. Перше сортування відбувається периферійним зором. Побачив — висмикнув — відставив.
Ретельний розподіл
Далі сміття сортується за розміром. Воно проходить через спеціальні просіювачі. У першому відсіку повітря з помп підіймає паперові речі вгору. Скляні відходи падають на дно. З того, що залишилося, потужний магніт витягує бляшанки. На конвеєрі утримується пластик та залишки відходів, що якимось чином не пройшли відбір на попередній стадії. Тут знову в роботу включаються працівники, які відсортовують все те, що залишилося. Весь процес сортування займає не більше 20 хвилин. Тільки уявіть, з якою швидкістю справляються сортувальники.
Пресування
Після ретельного відсортовування ці чотири типи відходів переходять до наступного рівня. Кожен вид проходить через спеціальний прес, де відходи максимально стискають у тюки. На виході їх ще раз оглядають чи випадково не потрапив до кубика сміття зайвий матеріал. Ними можуть бути, наприклад, поліетиленові пакети, які завдають чимало клопоту працівникам заводу. До подальшого опрацювання тюки допускаються тільки коли вони не мають забруднення більше ніж 3%.
Доставляння до пунктів перероблювання
Відсортовані, очищені та спресовані тюки транспортуються до місць їх подальшого перероблювання. Кожен вид відходів перероблюється на різних заводах.
Друге життя
Перероблювання паперу відбувається так. Папір розмочують у воді, щоб відокремити волокна. Потім паперову масу очищають від забруднень. Очищену масу пресують та висушують. Після цього підготовчого процесу з отриманої маси виготовляють нові паперові вироби, такі як картон, газетний та туалетний папір.
З пластиком складніша ситуація. Його додатково і дуже ретельно відсортовують. Є 5 типів пластику, і серед них не всі можна використати для повторного вжитку. Змішувати їх також категорично не можна. Відсортований матеріал подрібнюють на гранули. З гранул виплавляють нові вироби. Однак для харчових продуктів їх заборонено використовувати. Зазвичай для вторинного перероблювання з пластику виготовляють труби чи контейнери.
З бляшанками ситуація подібна. Їх промивають та подрібнюють і далі плавлять. З отриманого алюмінію виготовляють ту ж тару для напоїв. Жерстяні банки відправляють на металургійні заводи.
Скло відсортовують за кольором та теж подрібнюють. Згодом з них сформують нові вироби.
Підсумок
Як видно, процес цей кропіткий та енергозатратний. Але іншого шляху уникнути сміттєвого колапсу поки що не існує. Тому жителі Х’юстона кожного року активніше залучаються до сортування сміття та відповідального ставлення до вторинного перероблювання. Влада міста активно співпрацює з компаніями, які готові працювати у цьому напрямку.
