Майже кожна країна має свої знакові водойми. Для України — це Дніпро, для Єгипту — Ніл, для Туреччини — Босфор. Є також символічні річки для міст. Для Х’юстона такою річкою-символом є Буффало-Байу. Вона має цікаву історію походження, з нею траплялися дивні та трагічні випадки протягом свого існування, річка була свідком всіх подій міста та залишається важливою водною артерією для Х’юстона. Далі на houstoname.
Від джерел
Буффало-Байу протікає територією від округу Форт-Бенд, що на захід від Х’юстона, далі — через саме місто та впадає в канал Х’юстонського судноплавства. Протяжність річки складає всього 137 кілометрів. Вона має дуже багато додаткових приток та джерел, що живлять Буффало-Байу вниз за течією, тому річка чимраз стає повноводнішою. Вона є найстарішою з усіх чотирьох головних водойм міста. Дослідники визначили, що вона утворилася не раніше ніж 18 тисяч років тому. Річка, хоча і невелика в порівнянні з іншими водними артеріями США, проте стала домівкою для корінних народів акокіса та каранкава, які протягом тривалого часу селилися на берегах річки, що слугувала для них джерелом їжі та природним захистом. З першим задокументованим фактом контакту з цими племенами можна познайомитись, прочитавши праці іспанця-конкістадора Кабеса де Вака, який ще у 1535 році задовго до заснування Х’юстона жив серед цих племен. Він повідомляє, що корінні жителі поселяються вздовж річки, створюють села та живуть з полювання та рибальства, наголошуючи на важливості річки для життя індіанців.
Назва річки походить від слів “буфало” – такий різновид бізонів, та “байу” з французької — повільні, болотисті водотоки. Без сумніву, що бізони існували протягом тривалого часу на берегах річки. Археологічні дослідження цю тезу доводять безапеляційно, адже проведені в цьому районі розкопки дозволили знайти рештки багатьох тварин цього виду, а їхній вік датується епохою пізньої кам’яної доби. Щодо спокійної болотистої водойми, то тут і дослідження не треба проводити, достатньо подивитися на річку, щоб у цьому переконатися. 
Буффало-Байу — свідок заснування Х’юстона
Вже аж згодом, через 300 років річка буде головною сценою, де станеться корінний злам в історії Техасу, адже саме в місці, де Буффало-Байу зливається зі своєю посестрою Сан-Хасінто, відбудеться битва, що стане доленосною. Мова про 1836 рік та перемогу Сема Х’юстона над військами Антоніо Лопеса. Цього ж року брати Аллени заснують місто Х’юстон. І у своїй рекламі майбутнього мегаполіса, щоб заохотити активніше заселятися нових жителів та залучити інвесторів, вони дуже часто згадували Буффало-Байу як доступну затоку для торгівельних суден. Але це не відповідало дійсності. На той час річка була недостатньо широкою та глибокою для проходження навіть невеликих шхун. Засновники міста про це добре знали, оскільки самі на невеликому пароплаві “Лаура” добиралися до місцини, на якій згодом розгорнеться Х’юстон, цілих три дні, подолавши при цьому всього приблизно 30 кілометрів.
Річка була дуже зарослою, тому команда “Лаури” змушена була робити вимушені зупинки та вручну розчищати річище. Але реклама, як відомо, рушій бізнесу, тому така промоція дала результат: люди заселяли нове поселення, підприємці відкривали свої офіси, а інвестори вкладалися у розвиток річкової інфраструктури. Саме Буффало-Байу сприяв утвердженню Х’юстона як великого економічного центру, транспортуючи хоч і невеликими партіями бавовну, деревину та інші товари. Таким чином проголошена в рекламах фраза була пророчою та втілилася в життя і Буффало-Байу таки став важливим річковим торгівельним шляхом для розвитку міста.
Річка і нині залишається важливою для галузі. 
Річка з характером
Та не зажди стосунки між Х’юстоном та Буффало-Байу були добросусідськими. За весь час існування міста річка завдавала чимало прикростей. Водойма попри свої спокійні води час від часу завдавала значних збитків. Були випадки, коли рівень води в річці підіймався настільки, що спричиняв повернення течії у зворотному напрямку. Показовим прикладом норову річки став ураган “Гарві” 2017 року. Ця найбільша дощова подія в історії США завдала значної шкоди Х’юстону, спричинивши велику повінь, що затопила цілі квартали. І таких випадків протягом 200-літньої історії міста було чимало.
Проте найбільшої шкоди Буффало-Байу завдає через перенесення великої кількості донних відкладень. До прикладу, під час вже згаданого урагану річка перемістила 27 мільйонів метрів кубічних осадів вниз за течією. Це спричинило замулення припортових споруд та на деякий час паралізувало річкову транспортну систему. Для відновлення судноплавства та повернення річища до попереднього стану, було витрачено 350 мільйонів доларів. Тому влада змушена реагувати на такі виклики. В результаті було зведено вище за течією дамби та два штучних водосховища, за допомогою яких можна контролювати рівень води та переміщення намулу. Також з метою недопущення катастрофічних наслідків від паводків у місті створили спеціальний моніторинговий центр, що тримає руку на пульсі ситуації з погодою та річкою. Він покликаний унеможливити або зменшити негативні чинники для Х’юстона від природних катаклізмів, пов’язаних з Буффало-Байу. 
Рекреаційна оаза міста
Сучасна роль річки перестала бути суто економічною. Дедалі частіше Буффало-Байу використовують як зону відпочинку та релаксації. Дерева та кущі, які висадили ще в 1940-х роках для утримання берегів від розмивання, на сучасному етапі розвитку міста стали прекрасними місцями для цього. Тож під тиском громадських організацій керівництвом міста було прийнято рішення про створення рекреаційної зони вздовж річки. Після проведення генерального планування цієї території спеціальною директивою було заборонено вирубувати насадження та проводити будівельні роботи в районі Буффало-Байу. Натомість ці ділянки виділили під парки, сквери, поля для гольфу та прогулянкові стежки. Зараз це прекрасне місце для сімейного відпочинку, любителів покататися на каное та байдарках, поціновувачів ранкових пробіжок та велосипедних мандрівок. Затишні місця, затінені високими деревами на яких співають птахи, також дозволяють відірватися від гамірливих буднів Х’юстона. Тому не дивно, що на берегах річки завжди людно, особливо на вихідні. Але простору достатньо, щоб не заважати відпочивальникам та побути наодинці з природою. 
Значення річки
Серед жителів Х’юстона сформувалася та закоренилася думка про те, що Буффало-Байу є своєрідним місточком, що з’єднує місто з його історією та минулим, є своєрідною душею. Буффало-Байу для Х’юстона — це не просто болотиста вода — це життєдайне джерело, зелений оазис і генератор економіки міста. Все більше х’юстонців розуміють його екологічну значущість, тому великі зусилля докладаються для того, щоб зберегти та примножити біорозмаїття річки. У своїй історії Буффало-Байу пройшло становлення від індіанських стежок на берегах до потужної промислової артерії всього регіону. Тож вона залишається не тільки важливим економічним чинником Х’юстона, але й впізнаваним та улюбленим символом міста.
