Хоча людина і вінець творіння, але природа-матінка не дозволяє впасти у велике марнославство та гординю, час від часу ставлячи людство нам місце, та нагадуючи про крихкість людських творінь. Для США урагани є звичною справою, але кожен раз попри значні приготування, вони завдають значних збитків, при цьому забираючи людські життя. Найбільш дошкульним для Х’юстона був ураган Алісія. Далі на houstoname.
Затишшя перед бурею
Х’юстон у своїй історії вже мав можливість познайомитись з ураганами. Як стверджують архівні дані, за час існування Х’юстона місто тримало удар від 50 значних ураганів або тропічних штормів. У 1900 році найсмертоносніший за всю історію США ураган Галвестон повністю зруйнував сусіднє місто, забравши життя понад 6 тисяч жителів. Ця трагічна подія мала вплив і на Х’юстон, оскільки вся інфраструктура та економіка цих двох міст була пов’язана. Для уникнення повторення біди такого масштабу поблизу Х’юстона містяни змушені були збудувати майже 5 метрову дамбу. Наступні кілька десятків років були спокійними, не без кліматичних примх, але не руйнівних. Як виявилося, це було тільки затишшя перед бурею в прямому і переносному значеннях. 
Непередбачувана стихія
Напередодні 15 серпня 1983 року синоптики попередили жителів регіону про утворення циклону та попросили підготуватися до можливого урагану. Тодішні системи спостереження, включаючи дослідницькі літаки Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), змогли побачити формування урагану, але передбачити масштаби катастрофи, що насувалася, це не допомогло. На початку формування Алісія виглядала як шторм середнього рівня, проте за наступні 18 годин, набравши потужності, вона почала швидко рухатись, утворившись на південь від Нового-Орлеана в Мексиканській затоці й стрімко попрямувавши до берега. Ураган набирав потужності та швидкості. За кілька годин від початку народження Алісія утворила чимало торнадо, лише між сусідніми містами Галвестоном та Х’юстоном їх було щонайменше 14. Першим удар прийняв Галвестон, який зазнав знову значних руйнувань та структурних пошкоджень. Уникнути повторення катастрофи 1900 року допомогла-таки збудована дамба, яка зуміла стримати напір води та вітру й урятувати узбережжя від цілковитого спустошення. Але ураган рухався далі, і за лічені години був у Х’юстоні. Його швидкість перевищувала 185 кілометрів за годину. Це стіна з вітру та води завалитися на місто, змітаючи все на своєму шляху. Уявити, що пережили жителі Х’юстона важко, адже таке видовище налякало б навіть найвідчайдушніших сміливців. Очевидці згадували, що автомобілі відривало від землі, жбурляло їх у найближчу будівлю, а далі був видовищний феєрверк зі скла. 
Наслідки від катастрофи
Після того як ураган за три дні ущух, Х’юстон важко було впізнати навіть старожилам. В результаті практично вікна в усіх будинках були вибиті, безповоротно знищено понад 2000 будівель, а ще 16 тисяч серйозно пошкоджено. Ураган зіпсував майже 13 тисяч кілометрів електропередач, знеструмивши місто на 12 днів. Постраждали 750 тисяч жителів міста. На жаль, 21 людина не зуміла пережити цей катаклізм, Алісія забрала їхні життя.
Постраждав і космічний центр Джонсона, основні споруди якого були понівечені, дах побитий, а вікна вибиті, повалені майже всі дерева. Загалом ураган Алісія завдав збитків для міста на суму 2,6 мільярда американських доларів. Тодішнім президентом Рональдом Рейганом регіон був визнаний зоною стихійного лиха.
Згодом Х’юстон зустрічатиме нові урагани, такі як Рита (2005), що змусить евакуювати містян, Айк (2008), що затоплюватиме цілі квартали, та Харві (2017), що стане рекордним за кількістю опадів у всій історії спостережень у Х’юстоні, проте Алісія ввійшла в історію як перший зловісний непрогнозований і підступний ураган.
