Smither Park

Smither Park — пів акра, зроблені цілком із розбитих речей

Триста художників, тисячі подарованих тарілок, кухлів, дзеркал, кульок і невпізнаваних знайдених предметів і стіна пам’яті завдовжки близько чотирьохсот футів. Smither Park — парк народного мистецтва у East End Х’юстона, збудований поруч із монументом Orange Show як меморіал, що відмовляється бути урочистим. Тут нічого не є стриманим і нічого не стандартизоване: кожна лава, стіна, гойдалка й колона несуть руку когось, хто прийшов у суботу й уклав плитку в розчин. Він безплатний, відкритий від світанку до смеркання і є одним із небагатьох місць у будь-якому американському місті, де цілий публічний простір зробили аматори — і від цього він тільки кращий.

Родзинки

• Memory Wall — мозаїчна стіна завдовжки близько чотирьохсот футів, зроблена панель за панеллю з подарованого й врятованого матеріалу сотнями учасників, і найбільш фотографований об’єкт парку.
• Lindley Fish Amphitheater — невеликий майданчик для виступів, вбудований у тканину парку й обкладений мозаїкою, як і все інше; тут проходять концерти й громадські події.
• Vinson & Elkins Pavilion — накрита споруда, що тримає парк і дає йому тінь, річ обов’язкова в х’юстонське літо.
• Вежа з кінетичною скульптурою — вигадлива вежа з рухомою роботою х’юстонського художника Smitty Regula, вертикальний акцент парку.
• Marilyn Oshman Meditation Garden — свідомо тихіший куточок у парку, який загалом візуально приголомшує.
• Гойдалки — мозаїчні сидіння гойдалок, які виявляються найзатребуванішим об’єктом парку, і дорослими не менше, ніж дітьми.

Що всередині

Парк займає близько пів акра, що звучить крихітно, але таким не є: щільність деталей така, що на одній стіні можна провести годину. Усе просто неба, усього можна торкнутися, і ніщо не за склом.

• Memory Wall безперервними панелями, кожна від іншого художника чи групи.
• Павільйон, амфітеатр і накриті місця для сидіння.
• Мозаїчні лави, гойдалки, колони й мощення по всій ділянці.
• Вежа з кінетичною скульптурою та інші рухомі елементи.
• Медитаційний сад і зелені зони.
• Монумент Orange Show просто поруч, наразі зачинений на реставрацію, але видимий ззовні.

Чим зайнятися і для кого

• Фотографам — ціла ділянка насиченого кольору, фактури й дзеркальних поверхонь, і жодного вхідного бар’єра.
• Сім’ям — діти сприймають увесь парк як об’єкт для лазіння й дотику, а це рівно те, що задумувалося.
• Тим, хто приїхав за мистецтвом — найкращий вступ до х’юстонської традиції самодіяльного й візіонерського мистецтва, засадничим монументом якої є сусідній Orange Show.
• Майстрам і мозаїчистам — у суботу, якщо дозволяє погода, художники часто працюють на місці над новими панелями й зазвичай радо спілкуються.
• Усім, у кого є вільна година — пів акра, без квитка, без бронювання й більше візуальної інформації на квадратний метр, ніж у більшості музеїв.
• Весільним і портретним зйомкам — фон неперевершений, і парк постійно використовують саме для цього.

Як дістатися і практичне

Парк розташований у East End Х’юстона, на тому самому невеликому кампусі, що й монумент Orange Show, у житловій кишені біля фривейного коридору. Автобус METRO маршруту 40 іде поблизу вздовж Telephone Road і сполучає район із центром міста; більшість відвідувачів приїжджає машиною, парковка є на місці й на довколишніх кварталах. Вхід безплатний завжди, парк відкритий від світанку до смеркання, квитків і бронювань не потрібно. Зверніть увагу перед плануванням: сам монумент Orange Show, пам’ятка народного мистецтва по сусідству, збудована Jeff McKissack, зачинений для публіки на час реставрації за підтримки гранту Save America’s Treasures, і наразі його можна оглядати лише ззовні. Smither Park це не зачіпає, він працює. Закладіть годину, більше — у суботу, коли працюють художники.

Коли відвідати

Весна ідеальна: досить тепло, щоб парк був повний майстрів, і досить прохолодно, щоб годину стояти під відкритим сонцем, читаючи мозаїчні панелі. Літо серед дня нещадне; приходьте в перші години після сходу або останні перед заходом, коли низьке світло ковзає по плитці, а павільйон дає єдину надійну тінь. Осінь повертає добру погоду й найкраща для фотографії: м’якше світло й суботні мозаїчні сесії в розпалі. Зима м’яка за будь-якими північними мірками й напрочуд тиха, а дзеркальні поверхні працюють і в похмурий день — можливо, навіть краще, бо розсіяне світло показує колір без відблиску.

Цікаво знати

Парк є меморіалом. Stephanie Smither збудувала його в пам’ять про чоловіка, John H. Smither; обоє були давніми колекціонерами самодіяльного мистецтва й членами правління Orange Show Center for Visionary Art — х’юстонської організації, що зберігає монумент Orange Show, Beer Can House та інші пам’ятки народного мистецтва. Вона працювала з Dan Phillips, будівничим із Huntsville, відомим домами майже цілком із врятованих матеріалів, який спроєктував споруди парку. Роботи почалися 2011 року, і оздоблення відтоді є відкритим спільним процесом: понад триста художників із усієї країни виклали постійні мозаїки з подарованих матеріалів — розбитого посуду, кухлів, скла, дзеркал, дрібничок і знайдених предметів усіх видів. Серед іменованих елементів — Lindley Fish Amphitheater, Vinson & Elkins Pavilion, гойдалки Burguires, Hinton and Mathre, Marilyn Oshman Meditation Garden і вежа з кінетичною скульптурою х’юстонського художника Smitty Regula. Stephanie Smither не дожила до повного дозрівання проєкту, і робота триває без неї. Актуальне зауваження: сусідній монумент Orange Show, збудований поштарем Jeff McKissack понад два десятиліття починаючи з 1950-х, зачинений на реставрацію за підтримки гранту Save America’s Treasures.

Поради відвідувачу

• Приїжджайте в суботу, якщо можете. Художники часто працюють над новими панелями, і спостереження за укладанням мозаїки змінює те, як ви читаєте готову стіну.
• Улітку йдіть рано або пізно. Тіні мало, поверхні дзеркальні, а середина х’юстонського дня тут справді неприємна.
• Перевірте статус монумента Orange Show, перш ніж поєднувати обидва. Він поруч, але наразі зачинений на реставрацію й оглядається лише ззовні.

Питання й відповіді

Чи безплатний Smither Park? Так, завжди. Плати за вхід немає, бронювати не треба; парк відкритий від світанку до смеркання.

Хто його збудував? Stephanie Smither задумала його в пам’ять про чоловіка John H. Smither і працювала над проєктом із будівничим Dan Phillips. Мозаїчні поверхні зробили понад триста художників.

З чого він зроблений? З подарованих і врятованих матеріалів — розбитих тарілок, кухлів, скла, дзеркал, плитки, дрібничок і знайдених предметів, — викладених як постійна мозаїка по стінах, лавах, колонах і мощенню.

Наскільки він великий? Близько пів акра. Масштаб малий, а щільність деталей екстремальна, тож оглядати його треба значно довше, ніж підказує розмір.

Чи можна відвідати сусідній Orange Show? Усередину наразі ні. Монумент зачинений на реставрацію за підтримки гранту Save America’s Treasures й оглядається лише ззовні. Smither Park лишається відкритим.

Чи можна побачити художників за роботою? Часто так: субота є звичним робочим днем, якщо дозволяє погода, і художники зазвичай радо пояснюють, що роблять.

Чи підходить дітям? Дуже. Парк спроєктовано так, щоб його чіпали, на нього лазили й на ньому гойдалися, і діти реагують на нього миттєво.

Скільки часу закласти? Годину на нормальний огляд, більше — якщо фотографуєте або якщо працюють художники.